Риби повинні змінювати спосіб, як вони плавають, щоб рухатися вгору та вниз під водою. І це критично важливо, бо якщо в них немає можливості позиціонувати себе у воді, вони могли б або всі лежати на дні озера, чи схопитися, чи плавати до його поверхні. Якщо б так сталося, їм було б дуже складно переміщатися, знаходити їжу та ховатися від інших тварин, які могли б їх з'їсти. На щастя, у риб є окрема частина їхньої анатомії, яка допомагає їм збільшувати плавучість; це називається газовий пузыр.
Пузырь з повітрям, який в риб називається плавучим міхом (в основному це та сама структура), є видом особливого мішка, наповненого повітрям у багатьох риб і деяких жаб. Ви можете уявити його собі як маленький балон, який заповнюється газом, що виробляється самою рибою. Цей газ допомагає рибам зберігати стабільність у воді. У деяких риб газовий міх пов'язаний з їхнім шлунком, а в інших він вільно плаває, не залежно від того, коли потрібно сходжувати чи підніматися. Проте цей орган дуже важливий для риб — він допомагає їм переміщатися під водою.
Якщо риба хоче плавати вгору або спускатися трохи вниз, вона керує кількістю газу у своєму пузирку. Коли риба додає більше газу до пузирка, це робить її більш плавучою, і вона починає підніматися у водному стовпці. Якщо ж вона виштовхне достатню кількість газу з пузирка, він змінюється у розмірах, стає густішим за воду і схильним до падіння на дно. У риб є спеціальні м'язи та нерви навколо газового пузирка, які дозволяють їм робити це. Ці м'язи співпрацюють, щоб зберігати баланс риби, контролюючи кількість газу всередині пузирка, щоб вона могла плавати там, куди їй забаректиться, або праворуч від інших риб!
Риба вода з бареля надзвичайно корисні, бо тваринам, які живуть у воді, дуже важко виживати без неї. Риби часто повинні плавати на різних глибинах і пристосовуватися до багатьох різних ситуацій у підводному світі, керуючи своєю плавучістю. Це дуже корисна річ для них, оскільки вони можуть використовувати це, щоб уникнути хижаків, які хотіли б їх з'їсти на великих глибинах, отримувати необхідну їжу для життя та досліджувати нові області океану. І через те, що вони можуть плавати високо на воді, рибам надається привілея ставати навіть більш водними; їм даються фіни для плавання та довгі стрибкі тіла, щоб плавати ще швидше.
Газові пузири у риб та жаб - як це працює: наука про тваринний світ, повна версія перед публікацією_NOTIFY DIANA WAGNER+'&item_image_fulltext.contentType+' — ResearchGate
Залежно від конкретного виду риби або жаби, пузырь газу може мати різну форму та розмір. Він може бути простим мешком, досконало круглим або складно згинальним. Цей газ може бути кисень, азот або комбінацією різних газів. Проте він варіюється залежно від виду риб і жаб, а також їхнього середовища обитання.
Пузырь газу присутній у більшості риб і знаходиться поблизу хребта, а також пов'язаний з шлунком. Цей орган називається плавучий пузырь, і риби мають спеціалізовані м'язи, які дозволяють їм керувати цим об'ємом газу. Також є жаби, які також мають пузырь газу, проте їхній пузырь газу більше схожий на легені. Не тільки верхні легені дають їм можливість керувати своєю плавучістю, але й виступають органом дихання. Жаби отримують кисень іншим способом, оскільки вони можуть забирати його через легені та шкіру.